Еволюція ProZorro в новому законопроєкті. Персоналізація

Всі завмерли в очікувані ухвалення закону №1076. Законопроєкт про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" обіцяє видати нам "прокачану" форму того ж документу, зразка 2016-го, коли ProZorro отримала статус обов’язкової до виконання системи. В медіа, основні напрямки змін ділять на 4 складові: підвищення ефективності закупівель, введення персональної відповідальності за порушення законодавства, удосконалення механізму оскарження, гармонізація (не дуже поширене слово в законодавчих документах, погодьтесь) з міжнародними стандартами. Зі свого боку, ми за будь-який апгрейд системи і правил закупівлі, якщо він забезпечить прозорість, рівноправні умови та зменшить бюрократичні перепони для участі в електронних торгах. Тому не змогли пройти повз: почитали пресу, послухали експертів, поспілкувались із колегами і змушені визнати – так, це схоже на прогрес, тому реалізація – важлива.

В цьому циклі буде 4 статті, по кожному пункту переліку. І почнемо з так званої "Персоналізації".

Хтось має бути крайнім

Постачальникам знайомо. Період уточнень не завжди приносить бажані відповіді, стосовно об’єкту закупівлі. Інколи, доводиться вмикати телепатичні здібності і зрозуміти, чому "Огорожа залізна біла. Матеріал – пластик". І якщо навіть цей квест можливо виконати (інформація з власного досвіду співробітників), то виникає інтригуюче запитання: "За що саме компанія готова заплатити чималі кошти і навіщо цю процедуру передали до рук некомпетентного співробітника?". За опитуваннями та статистичними дослідженнями авторів законопроєкту, більшість "вповноважених" проводити закупівлі не мали для цього основаних знань, часу, досвіду, а виконували такий "факультатив" у якості допнавантаження до основної роботи. Отже, новий законопроєкт цю проблему вирішує. Тепер компанія, зобов’язується ввести у штат посаду "Фахівця з публічних закупівель" та вповноважити його нести повну відповідальність за процес. Тобто, той, хто "залишиться крайнім" має отримувати відповідні преференції повної ставки в компанії. Також реформатори проаналізували ефективність тендерних комітетів, котрі, в більшості випадків (80%), існували лише номінально, а закупівлею займався один "той самий хлопець". Тому, від тендерних комітетів вирішено відмовитись.

Лавка запасних чи адміністративка

З точки зору толерантності, можемо порадіти за замовника, права якого дещо розширяться, завдяки додатковим можливостям. Раніше "тили" постачальника були укріплені набагато краще ніж організаторів закупівлі. Згідно з новим законом, якщо постачальник порушив/не виконав умови договору, він може відправитись  трирічний "бан" для цієї компанії (в тому разі, якщо він не відшкодує збитки та не наведе переконливі докази що "більше так не буде". Про серйозність наміру контролювати виконання умов договору свідчить введення адміністративної відповідальності для учасників торгів (зі внесенням таких змін до адмінкодексу). Вона може бути спричинена зловживаннями в переговорній процедурі закупівлі, необґрунтованою дискваліфікацією чи визначенням учасника переможцем, внесенням змін до істотних умов договору про закупівлю у непередбачених законом випадках.

Не поспішайте до АМКУ

Про порядок оскаржень ми готуємо повноцінний матеріал, тому тут згадаємо лише декілька факторів. Перший – превентивний. Тепер виправляти помилки можна буде протягом 24 годин – і це значний плюс. Замовники, швидше всього, також будуть уважніші до пропозицій: пропонується стягнення штрафів за невиконання рішення органу оскарження розміром 85 тис. грн; за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур – від 34 тис. грн до 170 тис. грн. Інша сторона медалі – замовник захищений від зриву договору, шляхом оскарження учасником, що переміг. Іншими словами: ви усуваєте невідповідності – можемо продовжувати діалог.

Щиро надіємося на те, що нововведення в публічних закупівлях зменшать кількість "сірих плям" у е-системах та дадуть можливість реалізовувати безліч нових торгів у максимально чесних та зручних умовах для всіх учасників.